Реколекції в Західному Регіоні ФОС

7-9 жовтня пройшли реколекції для ФОС Західного Регіону у Більшівцях. Реколеції проводив отець Христофор Пельц Conv.
 
Господь в доброті Своїй дарував нам любов Свою. Дарував в простоті і радості перебування разом, дарував щастя єдності братерства і спільності. Ми є діти однієї сім'ї, які дбають один про одного не з примусу, а з любові. Мило було досвідчувати, як з маленьких, здавалося, незначних справ, знаків уваги і задіяності в оформленні створилась атмосфера благодаті Отця.
Зібрались сестри і брати Західного Регіону: Мукачево, Ключарки, Коломия, Івано-Франківськ, Стрий, Золочів, Судова Вишня, РаваРуська і Львів. Шкода нам,що не було нікого з Мостиська, але на то є поважні причини. Їхня молитва стала нам підтримкою. Нехай Господь обдарує їх потрібними ласками.
Великим подарунком Господа і прикрасою стала для реколекцій наша Францисканська Молодь. Їхнє щире служіння по-особливому запалювало наші серця, вражало своєю харизмою і дарувало правдиву радість, яку може дарувати тільки Господь.
 
"Ось день, дарований Господом, радійте і веселіться ", - звучало в псалмі. Ісус покликав нас кожного по імені і ми з ласки Його є тут, щоб засмакувати наново Його Любові. Його любов так переповнює, що просто неможливо нею не ділитись.
Реколекції почались задовго до перебування у Більшівцях. Долаючи різні перешкоди, серце ніби звільнялось від власних планів і заклопотанності безмеж.Тільки знесилення в боротьбі з собою і довіра до Божого проведіння змусило серце стрепенутись і забитися в ритмі очікування великого св'ята - зустрічі з Ісусом в слові, в кожному браті і сестрі, в очах і посмішках, в дружніх обіймах, а найбільше в діленні з серця.
Кожен брат чи сестра є скарбом Бога, і це правда. Не хочу виділити когось, щоб не образити інших.
 
Але не можу не поділитись радістю знайомства  з пані Оксаною. Вона не належить до ФОС грекокатолицького віросповідання. Львів'янка, яка є товаришкою Світлани Лазаренко з Коломиї. Пані Оксана є волонтер, трудиться для наших захисників Вітчизни в АТО. 24 рази була в паломництві до Меджугорії. Непересічна особистість, сповнена любові до Ісуса із ніжним серцем Марії. Вона прийшла на поїздку до Більшівців відразу після нічного чування в церкві Андрія і ревно молилася всю дорогу. А її свідчення торкались глибин душі.
Ще сталась подія, яка не залишила нікого байдужим. Водій автобуса, який ми винайняли, теж долучився до реколекцій. Відкрив своє серце на Любов Божу - брав участь у Св'ятій Месі, адорації, діленні в групах. Довірив нам свої болі і переживання. Був вражений і щасливий в такому товаристві. Виявив бажання прийти на зустрічі францисканської спільноти у Львові. Ось так діє незбагненна Божа Любов.
Добре бути в такій прекрасній Францисканській Родині тут на землі і як ,напевно, буде добре нам всім разом в Небі. Я доовіряю Божій Любові, але коли так все чудово - все в правдивому мирі і добрі,приходить думка: "Хтось дуже молиться за нас!" Дякую Богу за всіх, хто долучився до цієї ласки. Дякую Богу за тих, хто був знаряддям Його любові. Певна, Господь обдаровує  і всіх тих, хто не був там з нами, але кого ми принесли в своїх серцях і в своїх молитвах.
 
Ми  всі, як один узор вишиванки, хоч є різні, як ті нитки за кольором і гатунком, але з яких Милосердний Господь укладає узори, переплітаючи долі. Ми доповнюємо один одного, бо є частинами одного цілого великого і незбагненного. Інколи нитки рвуться, інколи випадають. Господь у любові своїй переплітає, зв'язує порвані вузлами і ми стаємо ближче один одного, ближче Бога - гарним узором у світлі Його Любові і на Його славу. Господь укладає узори неповторимі, бо кожна мить дарована лиш раз...і неповториться НІКОЛИ...і це таааак незбаагненно і водночас чудово! Цінуймо цей Дар!
 
Реколекції тривають....В моєму серці ще лунає та музика і душа співає навіть у ночі, назалежно від стану мого тіла, як окрема субстанція.
Давно я такого  не відчувала, хіба  що після літнього скликання першого курсу ФШЄ.Таке відчуття, ніби я старий розстроєний рояль, з якого здули пил з неймовірною силою, зняли павутиння, змастили механізми заржавілі, настроїли на новий лад - і тепер звучить музика! З новим відчуттям бачу милість Божу і маю більше прагнення служити.
 
....вже скучаю за всіма-потребую того Духу
.Розумію не сама - Бог подав нам свою руку
і єдаючи усіх ,в Серці Своїм зігріває.
і Любов по вінця нас спраглих,душі напуває.
Лиш Господь нам Цар і Бог.
Тільки Він Творець  Спаситель 
дарувати вміє так.
Щедрий Він благотворитель.
Притулюсь серцем своїм -
потребую Твого світла.
Ти для мене є усім і Твоя я є навіки.
 
З побажанням миру і добра, ваша сестра Ірина Бурко (Львів)